КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК АСПЕКТ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ

Анотація

Трансформація вищої освіти в Україні в умовах глобалізації, європейської інтеграції та зростаючої складності культурних процесів вимагає нових підходів до професійної підготовки фахівців гуманітарних наук. Однією з ключових компетентностей, що визначає якість сучасної вищої освіти, є критичне мислення, яке виступає не лише як когнітивна навичка, а й як суттєвий компонент професійної культури. Це питання набуває особливої актуальності під час підготовки фахівців-культурологів, чия професійна діяльність передбачає інтерпретацію складних культурних явищ, аналітичну роботу із символічними системами та здатність діяти в міждисциплінарних інтелектуальних середовищах. Метою цього дослідження є аналіз ролі критичного мислення у формуванні професійної культури майбутніх фахівців-культурологів у рамках освітньої моделі Liberal Arts and Sciences (LAS), спираючись на досвід впровадження освітньої програми «Культурологія. Liberal Arts and Sciences» у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. У дослідженні розглядається педагогічний потенціал міждисциплінарної освіти, студентоцентрованого навчання та дослідницько-орієнтованих методів навчання як факторів, що сприяють розвитку критичного мислення як професійної компетенції. У дослідженні застосовується комплекс теоретичних та емпіричних методів, включаючи аналіз педагогічної та культурологічної літератури, компетентнісний підхід, аналіз навчальних програм, порівняльний аналіз освітніх моделей, а також узагальнення досвіду викладання на кафедрі культурології, філософії та музеології. Особливої уваги надано інтеграції дослідницького навчання, дискусійної педагогіки, практик академічного письма та міждисциплінарної розробки курсів як інструментів формування критичного мислення. Результати демонструють, що критичне мислення в рамках моделі LAS слід розуміти як інтегровану інтелектуальну та культурну компетентність, що поєднує аналітичне мислення, інтерпретаційні навички, рефлексивність, інтелектуальну автономію та академічні комунікативні здібності. Доведено, що міждисциплінарні навчальні програми значно покращують здатність здобувачів виявляти причинно-наслідкові зв’язки між культурними процесами, критично оцінювати джерела та будувати аргументи на основі доказів. Дослідження також показує, що розвиток критичного мислення тісно пов’язаний з формуванням професійної ідентичності, академічної доброчесності та дослідницької культури.

У статті стверджується, що модель підготовки Liberal Arts створює сприятливі умови для розвитку критичного мислення завдяки своїм структурним характеристикам: гнучкість навчальних програм, інтеграція гуманітарних та природничих наук, акцент на дискусійному та аналітичному письмі, а також культивування інтелектуальної відповідальності. Досвід упровадження принципів LAS у програмі з культурології демонструє, що критичне мислення стає не лише результатом навчання, а й структурним принципом освітнього дизайну. У висновках наголошено, що розвиток критичного мислення необхідно розглядати як стратегічну мету культурологічної освіти, оскільки воно забезпечує формування адаптивних, інтелектуально незалежних та соціально відповідальних фахівців, здатних орієнтуватися в складних культурних реаліях та підкреслено важливість подальшого розвитку міждисциплінарних стратегій освіти і науково-орієнтованих навчальних середовищ у закладах вищої освіти України.