ПРАКТИКООРІЄНТОВАНЕ ІКТ-ПРОЄКТУВАННЯ У ПІДГОТОВЦІ МЕНЕДЖЕРІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ

Анотація

У статті розкрито практикоорієнтоване ІКТ-проєктування як спосіб організації фахової підготовки менеджерів соціокультурної сфери до виконання проєктної діяльності в цифровому середовищі. Соціокультурні ініціативи, подієві програми, культурні сервіси та комунікаційні кампанії реалізуються за умов зростання публічності, багатосуб’єктної взаємодії та підвищених вимог до прозорості управлінських рішень; в цих умовах цифрові технології виконують не допоміжну, а операційну функцію, забезпечуючи планування, координацію, документування, комунікаційний супровід, моніторинг і підсумкове оцінювання результативності. Відповідно, підготовка менеджера соціокультурної діяльності потребує переходу від фрагментарного засвоєння цифрових сервісів до формування здатності керувати цілісним циклом проєкту, поєднуючи культурні смисли й цінності із ресурсними обмеженнями, партнерськими взаємодіями та очікуваним соціокультурним ефектом для аудиторій і спільнот. Зміст практикоорієнтованого ІКТ-проєктування розглянуто як інтегровану логіку професійної дії, у якій цифрові інструменти підпорядковуються управлінській задачі та підтримують доказовість рішень. Окреслено функціональний алгоритм діяльності менеджера соціокультурної сфери в цифровому середовищі, що охоплює аналітико-діагностичні процедури, концептуалізацію й планування, організацію виконання, комунікацію з аудиторіями та партнерами, командну координацію, управління інформаційними потоками, а також збір та інтерпретацію даних для оцінювання результативності. Підкреслено, що соціокультурна специфіка діяльності проявляється у потребі працювати з різними групами учасників, забезпечувати етичну коректність публічної комунікації, управляти репутаційними ризиками та фіксувати соціокультурний ефект не лише через опис активностей, а через показники залучення, якості досвіду учасників і стабільності партнерств.
Описано педагогічні умови організації практикоорієнтованого ІКТ-проєктування, серед яких ключовими є професійна автентичність завдань, системність цифрового простору діяльності, критерійність оцінювання та обов’язкове документування управлінських рішень. Представлено етапність проєктної роботи, що відтворює реальну логіку соціокультурного менеджменту – від аналізу запиту аудиторій до планування, реалізації з моніторингом і підсумкового оцінювання. Доведено, що кожен етап має завершуватися професійно придатними продуктами, які фіксують рішення, взаємодію та доказову базу результативності, формуючи портфоліо проєктної діяльності в цифровому середовищі; запропоновано прикладний формат авторської методичної організації цієї діяльності, зорієнтований на соціокультурну доцільність, якість взаємодії зі спільнотами та прозорість цифрового супроводу.