ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ ВІДПОВІДНО ДО ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті досліджено роль цифрових технологій у формуванні екологічної культури учнів у контексті завдань освіти для сталого розвитку. Проаналізовано можливості цифрових інструментів у забезпеченні пізнавальної, емоційно-ціннісної та діяльнісної складових екологічної культури. Обґрунтовано, що інтерактивні моделі, віртуальні лабораторії, цифрові карти та дослідницькі платформи сприяють розвитку критичного та системного мислення, екологічної емпатії та відповідальної поведінки школярів. Показано, що ефективність цифрових технологій залежить від педагогічного проєктування освітнього процесу, яке забезпечує інтеграцію знань, цінностей і практичної діяльності учнів. Визначено відповідність цифрових підходів Цілям сталого розвитку та окреслено перспективи подальшої модернізації екологічної освіти.

Важливою перевагою цифрових технологій визначено їх здатність забезпечувати діяльнісно-дослідницький характер навчання. Учні мають змогу брати участь у реальних чи віртуальних екологічних проєктах, здійснювати власні спостереження, аналізувати дані, створювати інформаційні продукти та брати участь у громадських ініціативах. Це формує не лише екологічні знання, а й цінності, навички співпраці, відповідальність та розуміння впливу власних дій на стан природного середовища.

Результати роботи підтверджують, що ефективність цифрових інструментів у формуванні екологічної культури залежить від педагогічно виваженого їх використання. Учитель залишається ключовою фігурою, яка забезпечує смислове наповнення цифрових ресурсів, організовує діяльність учнів, розвиває рефлексію та спрямовує навчальний процес на досягнення освітніх і виховних цілей. Саме в умовах компетентного педагогічного супроводу цифрові технології набувають найбільшої цінності – стають засобом формування глибокого розуміння екологічних процесів, критичного аналізу та відповідального ставлення до природи.