ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ ІОАННА МАКСИМОВИЧА НА ДУХОВНО-МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ: ТРАДИЦІЇ І СЬОГОДЕННЯ

Анотація

У статті розглянуто педагогічні погляди Іоанна Максимовича у контексті духовно-морального виховання в Україні початку XVIII століття. У дослідженні застосовано комплекс методів, серед яких: історико-педагогічний аналіз, біографічний метод, герменевтичний підхід, порівняльно-історичний метод, а також систематизацію та узагальнення. Визначено значення духовно-морального розвитку особистості в системі освіти того часу, окреслено роль православної віри як основи морального виховання та сформульовано основні принципи виховної діяльності в церковно-парафіяльних школах. Проаналізовано педагогічну спадщину Іоанна Максимовича, зокрема його підходи до поєднання морального, трудового та розумового виховання. Особливу увагу приділено концепції морального самовдосконалення через працю як ключового засобу виховання особистості. Висвітлено його погляди на взаємозв’язок моральності, релігійних мотивів та загальнолюдських норм поведінки, а також підкреслено значення сімейних православних традицій у формуванні особистості в аспекті смирення перед Богом як основи духовного розвитку (переконував, що смиренне підкорення Божій волі є необхідною умовою для досягнення внутрішнього спокою та моральної стійкості; твір «Богомыслие на пользу правоверным», де наголошено на важливості усвідомлення власної гріховності та покаяння як основи духовного зростання); також моральне самовдосконалення через працю (наголошував, що праця є не лише засобом фізичного існування, але й інструментом морального виховання; відсутність праці веде до морального та духовного занепаду особистості); гармонія людської та Божої волі (у праці «Илиотропион, или сообразование человеческой воли с Божественной Волей» використав символіку, яка ілюструє ідею постійного прагнення людини до Божої істини, відмови від егоїзму та пристрастей задля слідування вищим духовним ідеалам); обстоював поєднання релігійних і загальнолюдських цінностей, а саме – взаємозв’язок релігійних мотивів із загальнолюдськими нормами поведінки.

Розглянуто актуальність ідей Іоанна Максимовича для новітньої педагогіки та окреслено можливі напрями їхнього застосування в системі виховання молоді ХХІ століття. Зазначено, що звернення до духовно-моральних традицій може сприяти зміцненню суспільної моралі, формуванню громадянської відповідальності та збереженню національної самосвідомості.