РОЗВИТОК АКСІОСФЕРИ МАГІСТРАНТІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2519-8254.2019.5.201332Ключові слова:
цінності, сучасна освіта, гуманітарні спеціальності, майбутні магістри, аксіологічний тезаурусАнотація
У статті на засадах аксіологічного, компетентнісного, контекстного і діагностичного наукових підходів розглядається проблема становлення і розвитку сучасних освітніх цінностей у свідомості й діяльності майбутніх фахівців, зокрема – в магістратурах із гуманітарних спеціальностей. У ході теоретичного пошуку нами з’ясовано, що реаліза ція аксіологічного під ходу в умовах динамічних соціальних змін допомагає сформувати у магістрантів гуманітарної галузі знань персональні системи цінностей, які найбільшою мірою відповідатимуть їхнім індивідуальним потребам, жит тєвим цілям, інтересам, стимулюючи набуття ними досвіду соціально корисної діяльності й поведінки, саморозвитку й самоактуалізації соціаль но значущих потреб, їх узгодження з цінностями всього суспільства. Наведено результати діагностувального зрізу у формі анкетування студентів і викладачів, проведеного для з’ясування стану сформованості аксіологічного тезаурусу у магістрантів-гуманітаріїв.З метою з’ясування параметрів готовності майбутніх магістрів гуманітарної галузі до розвитку системи гуманістичних цінностей нами використано факторно-критеріальне оцінювання, де параметром розглядали цілісність загальнолюдських і професійних цінностей фахівців. Цей параметр було конкретизовано як сукупність складних властивостей (факторів) і простих властивостей (критеріїв). За допомогою методу експертних оцінок шляхом опитування викладачів провідних навчальних дисциплін було визначено вагомість властивостей, факторів і критеріїв. Провідним засобом факторно-критеріальної оцінки стали еталонні характеристики рівнів сформованості готовності – високого, достатнього, середнього, низького, розроблені з використанням методів описової статистики. Виокремлено рівневі групи майбутніх магістрів та запропоновано висновок із рекомендацією про необхідність добору методів, засобів і форм впливу на освітні цінності майбутніх фахівців гуманітарної сфери – культурологів, філософів, істориків, філологів, релігієзнавців.
Посилання
Bobrytska, V. (2011, November). Aksiolohichnyi dyskurs idei universytetskoi osvity u konteksti protsesiv hlobalizatsii ta yevrointehratsii [TheAxiological Discourse of the Idea of University Education in the Context of Globalization and European Integration Processes]. In Liudski tsinnosti i tolerantnist u suchasnomu sviti: mizhkontynentalnyi dialoh intelektualiv [Human Values and Tolerance in the Modern World: An Intercontinental Dialogue of Intellectuals]: Proceedings of the International Scientific Conference (pp. 56-60). Kyiv: Kyivskyi un-t imeni B. Hrinchenka [in Ukrainian].
Dem’ianenko, N. M. (2009). Kompetentnisno-profesiinyi pidkhid u pidhotovtsi mahistriv [The tendency of diversification of the purpose and profiles of the magistracy in the development of world higher education]. In Pedagogical Sciences (Vyp. 1, s. 48-54). Poltava [in Ukrainian].
Dem’ianenko, N. M. (2010). Tendentsiia dyversyfikatsii mety i profiliv mahistratury v rozvytku svitovoi vyshchoi osvity [The tendency of diversification of the purpose and profiles of the magistracy in the development of world higher education]. In Pedagogical Sciences (Vyp. 2, s. 44-52). Poltava [in Ukrainian].
Honcharenko, S. (2004). Fundamentalnist chy vuzkyi profesionalizm osvity [Fundamentalism or narrow professionalism of education. Didactics of vocational school]. In S. U. Honcharenko (Red.), Dydaktyka profesiinoi shkoly [Didactics of vocational school] (Vyp. 1, s. 177-184). Khmelnytskyi [in Ukrainian].
Iaspers, K. (1991). Smysl i naznachenie istorii [The meaning and purpose of history]. Moskva: Politizdat [in Russian].
Kaidanovska, O. O. (2013). Obrazotvorcha pidhotovka arkhitektoriv u vyshchomu navchalnomu zakladi [Fine training of architects in higher education]. Lviv: Vyd-vo Lvivskoi politekhniky [in Ukrainian].
Knight, J., & Wit, H. (1997). Internationalization of Higher Education. Conceptual Framework. Internationalization of Higher Education in Asia-Pacific Countries. Amsterdam: European Association for International Education.
Lipman, M. (2003). The reflective model of educational practice. Thinking in Education (pp. 9-27). Cambridge: Cambridge University Press.
Rodyhina, I. V. (2015). Filosofski osnovy kompetentnistnoho pidkhodu v osviti [The philosophical foundations of the competence approach in education]. Pedagogics and Psychology, 1, 14-20 [in Ukrainian].
Shynkaruk, V. I. (Red). (1986). Filosofskyi slovnyk [Philosophical Dictionary]. Kyiv: URE [in Ukrainian].
Scott P. (1999). Globalization and the Uni ersity, Keynote address presented at the 52-nd Bi-Annual Conferenct of CRE/Associatian of European Universities. Valencia.
Verzhe, Zh. (1997). Srednevekovyi universitet uchitelia [Medieval teacher’s university]. Alma mater, 2, 43-47 ; 4, 33-36 ; 5, 36-40 [in Russian].
Vlasova, O. I. (2005). Pedahohichna psykholohiia [Educational psychology]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Yarmachenko, M. D. (Red.). (2001). Pedahohichnyi slovnyk [Pedagogical dictionary]. Kyiv: Pedahohichna dumka [in Ukrainian].
Zaichenko, I. V. (2008). Pedahohika [Pedagogy]. Kyiv: Osvita Ukrainy [in Ukrainian].
