КОНЦЕПЦІЯ ДІАЛОГУ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ТА КОМУНІКАТИВНИЙ ВИМІРИ
Ключові слова:
культура професійного спілкування, діалогізація педагогічного процесу, інтелектуальна співпрацяАнотація
У статті розглядаються питання, пов’язані з трактуванням поняття «концепція діалогу», та проблеми формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців. Розглянуто діалог як основну характеристику якості професійного спілкування; зясовано, що феномен діалогу був і залишається предметом вивчення філософів, культорологів, лінгвістів, літературознавців, мистецтвознавців, соціологів, психологів, педагогів, які досліджували різні його аспекти: як загальнолюдську реальність, форму людської свідомості та самосвідомості; як наукові основи діалогу та діалогічності мислення; як рольову діалогічну взаємодію у комунікації; психологічні чинники діалогу; як діалог у педагогічному спілкуванні; особливості, структуру, функції діалогу тощо. Для уточнення поняття «культура діалогу» у сфері педагогіки виокремлено його провідні концепції діалогу; базовими для розвитку культури діалогу у педагогіці визначено концепції діалогу М. Бахтіна і М. Бубера, на які спираються практично всі сучасні дослідники діалогу, онтологічні за своєю сутністю. Концепцію Г. Ковальова, згідно з якою діалог є загальним принципом оптимальної організації й управління на всіх рівнях організації і розвитку життєдіяльності на Землі від біологічного рівня до соціального та особистісного, потрактовано як засіб становлення мислення і свідомості та виховання у людей почуття відповідальності за долю усього світу. Підкреслено значення наукової позиції М. Кларіна стосовно розуміння діалогу в контексті спільної навчальної діяльності вчителів і учнів як важливого складника навчального процесу, як форми педагогічної взаємодії в умовах навчальної ситуації, у ході якої проходить інформаційний обмін, взаємний вплив і регулювання відносин. Як підсумок, діалог тлумачено через поєднання різних смислів, у якому формується орієнтація розуму на взаєморозуміння, але завжди мають існувати певні розбіжності між його учасниками, котрі спричиняють існування такого типу культури, що поєднує неповторність та універсальність.
Посилання
Bakhtin M. M. Problema poetiki Dostoevskogo [The problem of Dostoevsky's poetry] / M. M. Bakhtin. – M.: Sov. Rossiya, 1979. – 318 s.
Buber M. Ya i ty [Me and you] / Buber M. – M.: Vysshaya shkola, 1993. – 175 s.
Hatalska S.M. Filosofiia kultury [Phylosophy of culture]. Pidruchnyk. / S.M.Hatalska – K.: Lybid, 2005. – 328 s.
Honcharenko S. U. Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary] / S. U. Honcharenko. – Kyiv: Lybid, 1997. – 376 s.
Gorshkova V. V. Problema sub"ekta v pedagogike [Subject problem in pedagogy] / V. V. Gorshkova. – L., 1991. – 142 s.
Grzhegorchik A. Dukhovnaya kommunikatsiya v svete ideala nenasiliya [Spiritual communication in the light of the ideal of non-violence] / A. Grzhegorchik // Voprosy filosofii. – 1992. – №3. – S. 54-64.
Klarin M. V. Innovatsionnye modeli uchebnogo protsessa v sovremennoy zarubezhnoy pedagogike [Innovative models of the educational process in modern foreign pedagogy]: avtoref. dis… dokt. ped. nauk: spets. 13.00.01 / M. V. Klarin. – M., 1994. – 40 s.
Kovalev G. A. Obshchenie i dialog v praktike obucheniya, vospitaniya i psikhologicheskoy konsultatsii [Communication and dialogue in the practice of training, education and psychological counseling] / G. A. Kovalev. – M., 1987. – 87 s.
Sovremennyy slovar po pedagogike [Modern Pedagogy Dictionary] [cost. Ye. S. Rapatsevich] – Mn.: „Sovremennoe slovo”, 2001. – 928 s.
