ЕТНОПЕДАГОГІЧНИЙ СКЛАДНИК У СТРУКТУРІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНИХ ПРЕДМЕТІВ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2519-8254.2022.12.279015Ключові слова:
професійна підготовка, етнопедагогічна культура, фахова освіта вчителів гуманітарних предметів, духовний розвиток, основи етнопедагогіки, українознавчо-культурологічні дисципліни, етнокультурна діяльністьАнотація
У досліджені висвітлено місце і роль етнопедагогічного складника в структурі компетентнісної підготовки фахівців; підкреслено вплив проголошення незалежності України (1991 р.) на прояв характерних тенденцій, серед яких чільне місце належить відродженню етнопедагогічних традицій та етнокультурної діяльності. Розглянуто історико-педагогічний контекст етнопедагогічного компоненту змісту шкільної освіти в Україні. Вказано на специфічні особливості етнопедагогічного складника у програмі підготовки майбутніх учителів; визначено й схарактеризовано педагогічні умови їх підготовки з питань формування основ етнопедагогічної культури.
Метою статті обрано розкрити та з’ясувати перспективи застосування етнопедагогічних знань як інтегрального компоненту українознавства для мотивованого ставлення майбутніх учителів гуманітарних предметів до етнокультурної діяльності у процесі професійної освіти та праці в закладах середньої освіти.
Проведено висновок стосовно того, що підготовка майбутніх учителів до етнокультурної діяльності має базуватися на таких засадах: усвідомлення важливості етнопедагогічної складової у загальному рівні їхньої професійної підготовки, яке ми пов’язуємо з вивченням майбутніми фахівцями культурно-історичної спадщини українського народу, зразків матеріальної та духовної народної культури, що становитиме фундамент їхньої етнокультури; основоположною ідеєю слугує розуміння, що етнопедагогіка є не лише теоретичною наукою, але й комплексом практичних пошуків, заходів із вивчення, знаходження та збереження культурної спадщини українського народу шляхом залучення здобувачів до збору зразків, наприклад, народного фольклору: пісень, билин, міфології, легенд, ігор, обрядів тощо; це сприятиме появі зацікавленості у вивченні історії країни, свого краю, культури, побуту, збагатить здобувачів основами етнокультурних знань; долучення майбутніх учителів гуманітарних предметів у фаховій підготовці до участі в різних видах творчих колективів для формування емоційного компонента свідомості кожного здобувача; орієнтування здобувачів на створення етнопедагогічного середовища в середньому закладі освіти для формування основ етнокультури у молоді.
Посилання
Bereziuk, O. S. (2015). Formuvannia etnokulturnoi kompetentnosti osobystosti v systemi profesiinoho navchannia [Formation of ethno-cultural competence of the individual in the professional training system]. Problems of Education, 85, 37-41 [in Ukrainian].
Budnyk, O. B. (2011). Etnokulturna spriamovanist vykhovannia u vyshchii shkoli v konteksti Bolonskoho protsesu [Ethnocultural orientation of education in higher education in the context of the Bologna process]. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 13(3), 54-61 [in Ukrainian].
Honcharuk, V. A. (2011). Pidhotovka maibutnoho vchytelia do narodoznavchoi roboty v umovakh realizatsii Bolonskoho protsesu [Preparation of the future teacher for ethnographic work in the conditions of implementation of the Bologna process]. In Problemy suchasnoi pedahohichnoi osvity: Pedahohika i psykholohiia [Problems of modern pedagogical education. Pedagogy and psychology] (Vol. 30, pp. 240-244). Yalta: RVV KHU [in Ukrainian].
Kononenko, P. P. (2005). Ukrainoznavstvo [Ukrainian studies]. Kyiv [in Ukrainian].
Otych, O. M. (2005). Mystetstvo u zmisti profesiinoi pidhotovky maibutnikh pedahohiv profesiinoho navchannia [Art in the content of professional training of future teachers of vocational education]. Poltava: InterHrafika [in Ukrainian].
Pantiuk, T. I. (2018). Suspilno-pedahohichni determinanty pidhotovky ditei do shkoly v Ukraini: teoriia i praktyka (1945-2017 rr.) [Socio-pedagogical determinants of preparing children for school in Ukraine: theory and practice (1945-2017)]. (PhD diss.). Zhytomyr [in Ukrainian].
Rudnytska, O. P. (2005). Pedahohika: zahalna ta mystetska [Pedagogy: general and artistic]. Ternopil: Navchalna knyha [in Ukrainian].
Shalashna, N. (2021). Narodoznavstvo yak intehratyvna skladova zmistu vykladannia istorychnykh dystsyplin u vyshchii shkoli [Ethnology as an integrative component of the content of teaching historical disciplines in higher education]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii [Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies], 9, 178-189. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2021_9_19 [in Ukrainian].
Shavalda, L. (2014). Muzeina pedahohika: vid tradytsii spivpratsi do vykorystannia novykh pedahohichnykh tekhnolohii [Museum pedagogy: from traditions of cooperation to the use of new pedagogical technologies]. Ridna shkola [Native school], 12, 52-56 [in Ukrainian].
Strumanskyi, V. (1997). Vykhovna robota v natsionalnii shkoli [Educational work in the national school]. Kyiv: IZMN [in Ukrainian].
Vashchenko, H. (1997). Zahalni metody navchannia [General teaching methods]. Kyiv [in Ukrainian].
