ОСВІТНЬО ПРОФЕСІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГОНЧАРСЬКИХ ОСЕРЕДКІВ ТА ШКІЛ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • N. Maistruk

DOI:

https://doi.org/10.33989/2519-8254.2021.9-10.263617

Ключові слова:

професійна підготовка, освітньо-професійний потенціал, гончарський осередок, декоративно-ужиткове мистецтво, керамічні регіони України

Анотація

У статті на історичному матеріалі розглянуто актуальне питання дослідження освітньо-професійного потенціалу гончарських осередків і шкіл України в руслі проблеми підготовки фахівців декоративно-ужиткового мистецтва в освітніх закладах нашої країни у 80-х роках ХХ ст. – на початку ХХІ ст. На підставі вивчення комплексу різнопланових джерел з’ясовано, що традиційні гончарські осередки сформувалися в регіонах Київщини, Харківщини, Полтавщини, Чернігівщини, Поділля, Херсонщини, Волині, Галичини, Гуцульщини, Закарпаття; кожен із цих осередків мав неповторні ознаки прийомів технології, декорування, оздоблення, назви та форми виробів. Водночас здавна провідною освітньо-професійною тенденцією становлення і розвитку народного гончарства України була підготовка майстрів декоративно-ужиткового мистецтва безпосередньо відомими гончарами; пізніше, в кінці ХІХ – на рубежі ХХ ст., виникли школи-майстерні, художньо-промислові школи, профтехшколи, школи-артілі, майстерні народної творчості, художні училища тощо, у яких було акумульовано багатий досвід підготовки високоякісних кадрів кераміків (Полтавська гончарна школа-майстерня, Миргородський керамічний технікум, Опішнянська профтехшкола – Опішнянський завод «Художній керамік», Межегірська керамічна школа-майстерня – технологічний інститут кераміки і скла, Київська центральна експериментальна майстерня народної творчості при Державному музеї українського мистецтва, Київський художньо промисловий технікум). З’ясовано, що у 80-х роках ХХ ст. підготовку фахівців декоративно-ужиткового мистецтва розпочали училища культури.

Посилання

Beketova, I. (2021). Keramika [Ceramics]. Retrieved from https://www.mundm.kiev.ua/COLLECTN/CERAMICS.HTM [in Ukrainian].

VSP «Myrhorodskyi fakhovyi koledzh imeni Mykoly Hoholia natsionalnoho universytetu «Poltavska politekhnika imeni Yuriia Kondratiuka». Istoriia zakladu [VSP «Myrhorod Vocational College named after Mykola Gogol National University «Poltava Polytechnic named after Yury Kondratyuk». History of the institution]. (2021). Retrieved from https://gk-press.if.ua/malovani-kahli-znykayut-yak-promysel/ [in Ukrainian].

Halytskyi korespondent. (2017). Malovani kakhli znykaiut yak promysel [Painted tiles disappear like a catch]. Retrieved from http://mhpk.edu.poltava.ua/college/istoriya/ [in Ukrainian].

Zinenko, T. M. (1999). Problemy ta perspektyvy mystetskoi keramiky Ukrainy na mezhi tysiacholit [Problems and prospects of artistic ceramics of Ukraine on the verge of millennia]. In O. Poshyvailo (Ed.), Ukrainske honcharstvo: Natsionalnyi kulturolohichnyi shchorichnyk. Za roky 1996–1999 [Ukrainian Pottery: National Cultural Yearbook. For the years 1996–1999](Vol. 4, pp. 159-166). Opishne: Ukrainske Narodoznavstvo [in Ukrainian].

Klymenko, O. (2021). Rozvytok ukrainskoho honcharstva u XX st. [Development of Ukrainian pottery in the 20th century]. Ukrainskyi suvenir [Ukrainian souvenir]. Retrieved from http://www.ukrsov.kiev.ua/en/library/-/asset_publisher/Bkg0/content [in Ukrainian].

Klymenko, O., Serzhant, L., & Istomina, H. (2009). Honcharstvo [Pottery]. In H. Skrypnyk (Ed.), Istoriia dekoratyvnoho mystetstva Ukrainy [History of decorative art of Ukraine] (Vol. 3, pp 109-164). Kyiv: IMFE [in Ukrainian].

Lashchuk, Yu. (1995). Ukrainske honcharstvo: Natsionalnyi kulturolohichnyi shchorichnyk. Za rik 1994 [Ukrainian Pottery: National Cultural Yearbook. For the year 1994]. Opishne: Ukrainske Narodoznavstvo [in Ukrainian].

Motyl, R. (2011). Ukrainska dymlena keramika XIX – pochatku XXI st. [Ukrainian smoked ceramics of the 19th – early 21st centuries]. Lviv: Instytut narodoznavstva NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Motyl-Sheremeta, R. (1997). Profesiini myttsi ta havaretska dymlena keramika [Professional artists and Havara smoked ceramics]. In M. Selivachov (Ed.), Rehres i reheneratsiia v narodnomu mystetstvi: Kolektyvne doslidzhennia za materialamy Tretikh Honcharivskykh chytan [Regression and regeneration in folk art: A collective study based on the materials of the Third Gonchariv Readings] (pp. 204-207). Kyiv: Muzei Ivana Honchara [in Ukrainian].

Novytska, O. R. (2003). Ukrainske narodne mystetstvo 1920–1980-kh rr.: interpretatsiia, otsinka, sprostuvannia [Ukrainian folk art of the 1920s–1980s: interpretation, assessment, refutation]. (Extended abstract of PhD diss.). Lviv [in Ukrainian].

Poshyvailo, I. (2000). Fenomenolohiia honcharstva: Semiotyko-etnolohichni aspekty [Phenomenology of pottery: Semiotic-ethnological aspects]. Opishne: Ukrainske narodoznavstvo [in Ukrainian].

Reshta, I., & Reshta, D. (2016). Honcharstvo. Pidruchnyk zhyttia [Pottery Textbook of life]. Zhytomyr: Polissia [in Ukrainian].

Romanets, T. A. (1985). Khudozhni osoblyvosti nepolyv’ianoho posudu u vyrobakh maistriv Adamivky [Artistic features of unglazed tableware in the works of Adamivka masters]. In Khudozhni promysly: teoriia i praktyka [Artistic crafts: theory and practice] (pp. 71-91). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-07

Номер

Розділ

ПРОБЛЕМИ, НАДБАННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ